гапчук максим
30.09.2015
Що ж відкриває нам «Відкритий бюджет» Києва?!

Що ж відкриває нам «Відкритий бюджет» Києва?!

Нарешті Відкритий бюджет Києва стає реальністю. На порталі http://new.kievcity.gov.ua/ в блоці відкритий бюджет вже дійсно запрацював третій етап самого проекту «Відкритий бюджет». Запуск третього етапу є на сьогодні ключовим етапом, адже вже на цьому етапі можна бачити, яка бюджетна установа на що витрачає бюджетні кошти, і найголовніше -  зрозуміло, кому йде оплата, тобто видно контрагента і суму оплати.

Це дійсно значний прогрес від того, що ми мали ще рік тому. Але чи є це реальним ІТ інструментом управління фінансами в столиці, чи це просто візуалізація транзакцій бюджетних установ з деталізацією по статтям витрат та по контрагентах? На мою думку, це лише візуалізація, яка звісно також потрібна, але яка не вирішує такі проблеми, як планування бюджету бюджетними організаціями та комунальними підприємствами, організація так контроль за виконанням бюджету, контроль проведених закупівель та тендерів.

Якщо перші етапи проекту«Відкритий бюджет» були спрямовані на те, щоб мешканці Києва могли користуватись відкритою інформацією про рух бюджетних коштів, то тут слід зауважити, що розробникам ще є над чим працювати з точки зору зручності та зрозумілості тих даних, які є на порталі, тому що наразі це не є «user-friendly» (зручним для користувачів).

Враховуючи, що ми отримали лише візуалізацію руху бюджетних коштів, але не змінились самі процедури та регламенти роботи структурних підрозділів – ми вже зараз за допомогою «Відкритого бюджету» можемо побачити, як управляють нашими грошима. І поки в самих кабінетах КМДА не поспішають користуватись можливістю «Відкритого бюджету», це має стати потужним інструментом для контролюючих органів та громадських активістів.

Для прикладу, проаналізуємо лише одну статтю витрат - «Продукти харчування», в основному - це школи та лікарні. За 8 місяців витрати по цій статті з міського бюджету Києва становлять 324 млн. грн. З доступної на порталі інформації ми можемо бачити, що понад 50% (165 млн грн) були перераховані лише 4 компаніям.

Якщо ж навіть провести самостійний аналіз публічної інформації про ці компанії, то ми побачимо, що:

-       Тільки одна з цих компаній є публічною і є безпосереднім виробником молочної продукції – це ТОВ «Фірма «Фавор» (http://favor-ama.kiev.ua/);

-       3 компанії не є публічними та не мають навіть веб-сторінок про свої послуги та продукцію, а через них закуповують продукти харчування на суму понад 100 млн. грн. Це такі компанії: ПП «Торгпродсервіс», ТОВ «НІКА-1», ТОВ «ГРАНАТ»;

-       Одна з компаній, а саме, ТОВ «НІКА-1» належить депутату Київради від Удару, Кустовій Вікторії Валентинівні, яка до речі знову йде на вибори від президентської партії «БПП-Солідарність». Потрібно зазначити, що в кінці минулого року в ЗМІ з’являлась інформація про те, що сама Кустова В.В. живе на одну пенсію в 3 тис. грн., тоді як її компанія займає найбільшу частку на «тендерному ринку» по харчуванню дітей в садках та школах  (http://antikor.com.ua/articles/20606-novi_fakti_pro_tenderni_zarobitki_deputatki_v._kustovoji_ta_pp_nika-1) Фірма Кустової – невипадковий гравець на тендерному ринку державних закупівель, так за 6 останніх років ця компанія виграла понад 245 тендерів на суму у понад 215 млн. грн (http://tsn.ua/video/video-novini/skilki-groshey-mozhna-viskrebti-z-tarilok-stolichnih-ditey.html);

-       Ще одна з компаній також є постійним гравцем на тендерному ринку державних закупівель – це ПП «Торгпродсервіс». Кількість виграних державних тендерів за останні 6 років становить понад 800, а сума контрактів понад 275 млн. грн. До того ж, ця компанія вже була фігурантом скандалу по отруєнню дітей у Броварських дитячих садках  (http://brovary.pravo-znaty.org.ua/hto-zaroblyaye-na-otruyenni-brovarskih-doshkilnyat-druga-chastina-rozsliduvannya/), фігурував «Торгпродсервіс» і у скандалі з отруєнням дітей у столичних закладах і у завищенні цін, коли гречка у київських магазинах коштувала 6,81 гривень за кілограм, школи купували її за 10,5 гривень за кілограм (http://www.svidomo.org/defend_article/16135),а на прикінці минулого рокуця компанія постачала дитячій лікарні «Охматдит» замість масла - спреди. Спреди – це комбіновані молочно-рослинні жирові суміші з вмістом молочного жиру. Ці продукти не є маслом і позначаються по ДСТУ 4445:2005, який називається «Спреди та суміші жирові» (http://vidomosti-ua.com/newspaper/84118);

-       Ще одне цікаве співпадіння в тому, що в 90% тендерів ПП «Ніка-1» подається на тендери разом з ПП «Торгпродсервіс». Після відхилення дешевших пропозицій, в 60% випадків Ніка-1 і Торгпродсервіс залишаються єдиними конкурентами;

 -       Остання компанія ТОВ «ГРАНАТ» також є постійним гравцем на тендерному ринку державних закупівель, про що свідчать дані, коли за останні 6 років ця компанія виграла понад 105 угод на суму понад 52 млн.грн.

Впевнений, така ж ситуація з переможцями тендерів по інших видатках столиці і не тільки. Скажу відверто - поки переможцями тендерів будуть компанії депутатів, чиновників, компанії, що не є публічними і працюють лише на держзамовленнях – довіри до проведених тендерів не буде, як не буде і довіри до влади! Хтось має поставити крапку в цьому «Атракціоні небаченої щедрості» при проведені тендерів та держзакупівель для обраних. Цим «хтось» має бути мер, який розуміє, що питання не у формі, а у суті!

 Що ж стосується порталу «Відкритий бюджет», то наразі там не має можливості дізнатися, яким чином контрагенти отримували перемоги при проведені тендерів, але в 4 етапі проекту, завершальному, має відбутись інтеграція цієї платформи з онлайн-системою електронних закупівель. Будемо чекати, адже відкритість та прозорість бюджету зменшує шанси появи корупційних схем, але не захищає від їх існування.

Повторюсь, ми поки отримали лише візуалізацію руху бюджетних коштів у Києві, але навіть така візуалізація показує нам той невтішний стан управління фінансами, який є за стінами КМДА. Думаю, що не лише мене має зацікавити інформація про те, що з 444 млн. грн., які виділені зі столичного бюджету на медикаменти – по 212,9 млн. грн. не має контрагентів…

І на завершення, за даними міжнародної організації InternationalBudgetPartnership–IBP, яка розраховує індекс відкритості бюджету та оціюнює рівень його прозорості, участі та контролю громадськості в цьому процесі, Україна займає 56 місце (http://survey.internationalbudget.org/#timeline), тоді як Грузія, наприклад, 16 місце. Вище нас знаходяться такі країни як – Кенія, Нікарагуа та Танзанія. Для того, аби не вигадувати «своє українське ноу-хау», потрібно лише прийняти за концепт один з реалізованих прикладів «Відкритого бюджету» в інших країнах світу, таких як: Великобританія - http://wheredoesmymoneygo.org/, Бостон - http://budget.data.cityofboston.gov/#/, Австралія - http://theopenbudget.org/, прийняти концепт та реалізувати.

 Максим Гапчук, депутат Київради

Повернутися